Індивідуальні теплові пункти

Проектування й монтаж індивідуальних теплових пунктів, підключених за незалежною схемою

Компанія «Вент-Заводи» виконує проектні роботи будь-якої складності по облаштованості індивідуальних теплових пунктів житлових і виробничих об'єктів, що дозволяють організувати теплопостачання найбільш оптимальним образом.

Пропонуємо високоякісне сертифіковане встаткування від популярних виробників за кращою ціною в Україні. Завдяки величезному досвіду подібних робіт, наші фахівці здатні знайти швидкий і ефективний розв'язок при мінімальних витратах для кожного конкретного споживача.

Централізоване теплопостачання житлових зон і виробничих площ з'явилося ще на початку 20 століття, однак сьогодні є застарілим і вимагає реконструкції. Завдяки технічному прогресу, появі нових наукових розробок в області енергетики цей спосіб вироблення термоенергії усе більш модернізується. Реформи спрямовані в першу чергу на економію енергоресурсів, які з кожним роком стають усе дорожче.

Прогресивний підхід до теплозабезпечення

Не дуже давно, десять-п'ятнадцять років тому, обігрівання житлових, адміністративних, соціальних, спортивних, промислових будинків і споруджень відбувалося в такий спосіб: з міських, районних, квартальних джерел теплоенергії теплоносії надходили прямо в будинкові опалювальні системи. Кількість подаваного тепла регулювалося зміною сопла в елеваторному вузлі трубопроводу, що подає: в одному будинку встановлювалося сопло одного діаметра, а в тому, що перебуває ближче до котельні або на височині, іншого. Це було пов'язане з тим, що на виході з котельні неможливо було подавати теплу воду різних характеристик для кожної окремої будівлі. Проживаючі самостійно регулювали обсяг теплоенергії у квартирах ступенем відкриття кватирки у вікнах. Незважаючи на те, що існували особливі відомства для налагодження тепломереж, досить часто вони були розбалансовані.

Зараз підхід до питання теплопостачання суттєво міняється, на зміну старим формам приходять новітні термомодернізовані. До одному з найбільш прогресивних і ощадливих методів опалення й гарячого водопостачання відноситься облаштованість індивідуальних теплових пунктів, які забезпечують низьки витрати палива за рахунок грамотного регулювання температурою внутрішнього теплоносія. Таке технічне рішення дає відчутну економію енергоресурсів у масштабах держави й знижує вартість комунальних послуг для мешканців і власників підприємств. При цьому кожний почуває себе комфортно й затишно.

Структура й опис ІТП

Це сукупність обладнань, що забезпечують подачу енергоносія від централізованої теплової мережі в будинок. Згідно зі структурою, усі технічні засоби розташовуються в окремо розташованої будівлі, найчастіше підвальній. У повному виконанні він звичайно складається із трьох модулів: опалення, ГВП і вентиляції. Залежно від обраного режиму експлуатації, підбирається відповідне оснащення.

Теплопункти встановлюють для забезпечення кінцевих споживачів обігрівом, водою й вентилюванням. Енергозбереження досягається за рахунок керування нагріванням рабочої рідини залежно від зміни температурного режиму зовнішнього повітря.

Від центральних джерел по горсетях до теплоспоживачів гаряча вода може надходити в різних температурних показниках: 150 °С, 130 °С, 110 °С, 95 °С.

Якщо котлоагрегат нагріває робрідину до 95°С, застосовується залежна схема підключення, згідно з якою підігріта вода з міськтеплоцентралі йде безпосередньо в опалювальну систему. При такому образі теплопостачання використовують тільки колектор з балансувальними клапанами для гідравлічного вв'язування циркуляційних кілець.

У випадку, якщо носій нагрітий до 130°С або 150°С, його спрямовувати в підсистему теплопостачання не можна, тут доцільніше встановлювати ІТП. Такий варіант підключення є незалежним і особливо підходить домоволодінням, які мають 12 і більш поверхів, що забезпечує ефективне ГВП, як у кількісному відношенні, так і в якісній оцінці тиску й температури.

Принцип дії полягає в наступному: у будинкової мережі за допомогою циркуляційного насосу запускається рух робочої рідини, що має певні показання тиску й температури. По трубопроводу, що подається, з районної котельної, вона надходить роздільно в кожний блок: обігрівальний, водяний і вентиляційний, а за допомогою зворотної труби вертається в котлоагрегати вже охолодженою.

ГВП забезпечується подачею енергоносія з водопроводу, і за допомогою пластинчастого теплообмінника й циркуляційного насоса рідина вже необхідної теплоти розводиться по квартирах. У кожному вузлі встановлюється запірна арматури, що забезпечує передачу потрібного обсягу тепла, а також техапаратура ступіні, що регулює нагрівання носія.

От як це відбувається. Ранком температура теплоносія в опалювальному контурі підвищується, і радіатори випромінюють більшу суму теплоенергії, потім, протягом дня, її значення трохи знижується, а надвечір знову підвищується. Це пов'язане з тим, що жителі йдуть на роботу, школу, дитячий садок і т.д. Ночами бажана теплота також мінімальна. Напроти, у вихідні або святкові дні, коли мешканці більше часу проводять будинку, у системі ГВП зберігається циркуляція в тих самих параметрах. Такий графік обігріву може задаватися на тиждень або місяць уперед, а при необхідності, залежно від погоди, змінюватися на інші варіанти.

Переваги застосування індивідуального теплопункту

Спорудження в кожному домоволодінні свого ІТП дає значну економічну вигоду. Витрати на придбання встаткування і його обслуговування швидке окупаються й несуть багато переваг, а саме:

• простота, малі строки й невисока вартість проектної документації;

• висока швидкість монтажу й максимальна готовність до експлуатації;

• компактні габарити;

• облаштованість на будівельному майданчику на будь-якій ділянці й навіть на даху з використанням мінімального обсягу комплектуючих;

• поставка зовнішніх і внутрішніх механізмів з роздільними для кожного об'єкта характеристиками;

• складання в заводських умовах, що майже завжди гарантує відмінна якість.

Додатковий плюс: завдяки повній автоматизації персонал, що обслуговує, більшості структур не потрібний.

Необхідні умови по створенню ІТП

Техобладнання може бути розміщено в одному місці або в декілька з'єднаних між собою частинах. По більшій мері їх споруджують у підвалах або інших спеціально обладнаних майданчиках, забезпечуючи конкретних споживачів необхідною кількістю теплоенергії.

Вхід і саме приміщення гарне висвітлюють основними й резервними світильниками. Об'єкт утримують у чистоті й порядку, не допускають до нього осіб, що не мають спеціальних повноважень. Відведений простір не можна захаращувати сторонніми предметами, складувати та зберігати тут різні речі, будматеріали. Проходи й виходи повинні бути завжди вільними, вихідні двері надійно замкненими й відкриватися назовні.

Постійне знаходження фахівця з моніторингу й техподтримці даного об'єкту не передбачене, тому якість функціонування апаратури для керування, спостереження й сигналізації зобов'язано бути бездоганним.

Обслуговування будинкового теплопункту

Власникові або мешканцям будинку досить обтяжливо займатися техобслуговуванням усього комплексу для постачання тепла, тому це довіряють спеціалізованим підприємствам, що мають у штаті висококласних фахівців і відповідну диспетчерську службу. Обслуговуючий персонал повинен мати кваліфікаційний розряд не нижче четвертого.

Інформація про стан устаткування по спецканалам зв'язку надходить у диспетчерську, відображається на моніторах і запам'ятовується. Даний відділ зобов'язаний робити правильний аналіз роботи машин, а при виникненні неполадок направляти кваліфікованих чергових для їхнього усунення.

У приміщенні, на видному місці потрібно розташувати стенд, де розміщають:

• інструкцію з техобслуговування установок;

• теплову схему локалізації приладів, датчиків, трубопроводів, запірн арматур, що регулює.

До кожної одиниці техніки прикріплюється металева бирка із вказівкою порядкового номера, який відповідає певним теплосхемам, другий екземпляр яких, а також інструкції й інші документи з підписами працівників про ознайомлення, зберігаються у відповідальної особи.

Уся діяльність співробітників диспетчерської служби розділена на три види:

• поточне техобслуговування: регулярна профілактика, проведена для оцінки положення, виявлення й ліквідація неполадок, відхилень від необхідних значень;

• обслуговування за заявкою власника;

• ремонт або заміна якого-небудь механізму.

Слід приділяти увагу стану автоматики, що регулює апаратури, чистоті фільтрів і пластинчастих теплообмінників. Знання й професійні навички диспетчера теплових пунктів забезпечуються спецпідготовкою й щорічно перевіряються.

У зону відповідальності диспетчера входить знання наступної інформації:

• посадових і виробничих інструкцій;

• обладнань, принципи дії головних і допоміжних машин, що перебувають під його спостереженням, а також приладів для автоматичного регулювання, контролю й оповіщення;

• причини й ознаки появи несправностей;

• способи попередження й усунення поломок;

• теплосхеми пунктів;

• вибір методик досягнення самих економічних режимів їх функціонування;

• правила техніки безпеки, протипожежних заходів, санітарії;

• вимоги до ведення техдокументації в зміні;

• свої права та обов'язки.

Крім того, він повинен вміти попереджати аварійні ситуації й вживати заходів до оповіщення відповідних організацій для їхньої швидкої ліквідації.

Стрімкий розвиток енергетики приводить до появи інноваційних технологій, нових інструментаріїв і матеріалів, що пропонують різноманітні альтернативні варіанти для одержання енергії. Минулі сценарії користування комунальними благами швидко застарівають і не відповідають віянням теперішнього часу, коли кожне житлове господарство може мати своє незалежне теплоджерело.